Гаряча лінія    
info@lawyers.in.ua
Юридичний блог
Публікації

16/11/2017

Тимчасова посвідка на проживання в України від волонтерської організації

Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2013р. № 681 «Про затвердження Тимчасового порядку розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та...

19/09/2017

Порядок реєстрації місця проживання іноземців в Україні

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, передбачений правилами, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України, № 207 від 2 березня 2016р. Відповідно до...

30/08/2017

Отримання іноземцем дозволу на тимчасове місце проживання на підставі навчання в Україні

На протязі незалежності України, можна побачити тенденцію, що багато іноземців приїжджають до України з метою отримати тут вищу освіту. В першу чергу це стосується професій в таких галузях як:...

Всі публікації

Оскарження дій слідчого

05/11/2011

Згідно із статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Проте цей основоположний, конституційний принцип українського судочинства в нинішніх реаліях нівелюється, оскільки має невиправдано обмежений характер, який досить яскраво проявляється під час досудового слідства в питаннях оскарження дій слідчого.

Згідно з діючим Кримінально-процесуальним кодексом (КПК) України, судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини на стадії досудового слідства реалізується по декількох напрямах:

1) під час надання дозволу на обмеження прав фізичних, юридичних осіб в ході збору доказів у кримінальній справі (постанови суду про проведення обшуку, виїмки, знятті інформації з каналів зв'язку і тому подібне);

2) під час обрання запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому, пов'язаному з обмеженням права фізичної особи на свободу і недоторканість (узяття під варту);

3) під час оскарження дій слідчого (оскарження в суді незаконного затримання за підозрою в скоєнні злочину, постанови про порушення кримінальної справи, відмови в порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи).

Як зазначає мій знайомий адвокат в кримінальних справах, останній напрям судового контролю потребує розширення і удосконалення, незважаючи на дискусійність цього питання. Зрозуміло, що в цій статті не обговорюється питання пред'явлення (зміни) слідчим обвинувачення, оскільки доведеність його вирішується в ході розгляду кримінальної справи в суді по суті.

На сьогодні не одинокими є випадки грубого порушення слідчими права власності, інших майнових прав, втручання в господарську діяльність і незаконну перешкоду їй, порушення особистих немайнових прав.

Переважно вказані порушення допускаються під час огляду, виїмки, обшуку, оскільки вилучаються предмети, документи, які не мають ніякого значення для справи і предмета доведення по ньому, а також накладення арешту на майно, яке не належить підозрюваному, обвинуваченому (наприклад, накладення арешту на майно юридичної особи, керівник якої є підозрюваним, обвинуваченим).

Оскарження в прокуратурі незаконних дій слідчого відносно здійснення вказаних дій не призводить до об'єктивних, обґрунтованих з правової точки зору результатів. У зв'язку з цим єдиним механізмом своєчасного відновлення прав і інтересів фізичних, юридичних осіб є оскарження в суді незаконних дій слідчого.

Необхідно відмітити, що у випадках, коли дозвіл на огляд, виїмку, обшук, арешт на майно надають суди, останні часто перевіряють підстави для цих слідчих дій формально і поверхнево, без належної оцінки доказового значення предметів і документів, вилучення яких планується, перевірки необхідності обмеження прав і інтересів фізичних, юридичних осіб і обліку можливості отримання доказів іншим шляхом.

З цієї причини дієвим способом захисту прав і інтересів фізичних, юридичних осіб є надання останнім можливості звернутися до суду апеляційної (касаційною) інстанції для перегляду постановлених судових рішень і повернення вилученого майна у разі відміни останніх.

Показовим в цій ситуації є рішення Європейського суду з прав людини від 28 квітня 2005 року у справі «Бук проти Німеччини», яким було встановлено порушення статті 8 Конвенцій про захист прав людини і основоположних свобод при наданні судом дозволу на обшук із-за недотримання принципу пропорційності (не дивлячись на те, що в судовому порядку оскаржувалося рішення про надання дозволу на обшук).

Викладене дає підстави зробити висновок, що розширення і удосконалення судового контролю під час оскарження дій слідчого необхідно здійснювати шляхом:

1) обґрунтованого розширення, з чітким передбаченням в законодавстві України випадків оскарження дій слідчого на стадії досудового слідства;

2) передбачення можливості перегляду судових рішень про надання дозволу на проведення огляду, обшуку, виїмки в апеляційній (касаційною) інстанції;

3) удосконалення рівності сторін в кримінальному судочинстві.

Викладені способи приведуть до поліпшення якості досудового слідства, формування достатньої, належної і допустимої доказової бази, відсутності порушення прав, свобод, інтересів фізичних, юридичних осіб і випадків неприйняття судом доказів, зібраних з порушенням законодавства України, зменшенню випадків повернення кримінальних справ на додаткове розслідування, і взагалі до справедливого правосуддя, яке здійснюватиметься в розумні терміни.

ЛИХОВИД Максим - адвокат, АТ "АФ "АКТІО", м. Київ


Рубрика: Кримінальне право

E-mail: