На протязі незалежності України, можна побачити тенденцію, що багато іноземців приїжджають до України з метою отримати тут вищу освіту. В першу чергу це стосується професій в таких галузях як: медицина, технічні спеціальності, програмування та ІТ-технології. Переважно це іноземці з країн: Індії, Китаю, Африки та країн СНД.
Перед багатьма вкладниками банків постає питання, як повернути банківський вклад (депозит) у разі якщо за вимогою вкладника банк відмовляє в його видачі? та як вирішити дане питання. Це суттєва проблема для вкладників, особливо коли в банку запроваджена тимчасова адміністрація, або банк знаходиться в стадії ліквідації. Всі ці питання будуть висвітлені в даній статі.
Складна економічна ситуація в Україні зумовлює не тільки погіршення життя громадян, зменшення прибутку підприємців, скорочення робочих місць, зростання тарифів, а й погіршення банківського сектору. Під погіршенням банківського сектору розуміється віднесення банку до категорії неплатоспроможних шляхом введення в банку тимчасової адміністрації або прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ст. 5.2 Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України у позовній заяві повинні бути посилання на законодавство, на підставі якого подається позов. Отже визначення застосованого права при вирішенні зовнішньоекономічних спорів як державними судами, так і міжнародним комерційним арбітражем має важливе значення.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Як зазначено у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) – визнання господарським судом неспроможності боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Тобто основною метою ліквідаційної процедури є саме погасити грошові вимоги кредиторів за рахунок майна банкрута у спосіб, визначений Законом, у максимально можливому обсязі. Для досягнення цієї мети ліквідатор наділений дуже широкими повноваженнями.
