21 травня 2013 року під патронатом Державної судової адміністрації (ДСА) України та Проекту АгентстваСША з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя» в Києві пройшов круглий стіл натему «Удосконалення судової статистики на Україні». В ході заходу, що зацікавив не тільки представників судової системи, а й споживачів судової статистики, відбулося обговорення шляхів удосконалення судової статистики на Україні з урахуванням міжнародних стандартів якості статистичної продукції, рекомендацій Європейської комісії з питань ефективності правосуддя.
«Економічним» відступом вирішив відкрити захід голова ДСА України Руслан Кирилюк, згадавши про «ефект кобри». Коли в колоніальній Індії почалося масове поширення кобр, представники Британії призначили винагороду за кожну голову змії. Зрештою, індіанці стали в будинках розводити кобр. «Алгоритм цієї притчі такий: «Скажи, як будеш мене міряти, і я скажу, як буду діяти». Це свідчить про те, що будь-яка статистика, в тому числі і судова, є потужним інструментом адміністрування. Від показників, на які орієнтуються суди, багато в чому залежатиме їх діяльність. Тому одним з подальших завдань є зменшення обсягу судової статистики та оптимізація її збору», - нагадав пан Кирилюк.
«Коли ми чуємо про судову статистику, перше, що спадає на думку, це закриті двері суду у зв’язку з підготовкою річного звіту. Ми не можемо відмовитися від статистики, оскільки вона є одним з інструментів управління державою в цілому і судовою системою зокрема. Спілкування з міжнародними експертами показало, що наша система судової статистики істотно відрізняється від європейських стандартів. Зокрема, за кількістю показників ми їх значно випереджаємо», - підкреслив голова ДСА України.
Начальник відділу судової статистики та діловодства ДСА України Антоніна Поліщук зазначила, що кримінальні форми звітності подають 270 респондентів - місцеві та апеляційні суди загальної юрисдикції, які розглядають кримінальні справи, цивільні форми звітності - 54 респондента, адміністративні форми звітності подають 117 респондентів (місцеві загальні суди та окружні адміністративні суди), господарські форми звітності - 35 респондентів. «На виконання Закону України «Про судовий збір» з цього року введена нова форма звітності - «Судовий збір», даний звіт подають 125 респондентів», - констатувала пані Поліщук.
Для чого використовуються дані звітності? Як акцентувала Антоніна Поліщук, для адміністрування судів (фінансування, кадрового забезпечення: визначення необхідної чисельності суддів та працівників апарату суду), аналізу стану здійснення правосуддя, визначення навантаження суддів, надання інформації на запити державних органів, громадських організацій, ЗМІ, громадян.
Як же вдосконалити процес збору та обробки статистичних даних? Про це розповів начальник управління з питань судового діловодства ДСА України Олександр Слоніцький. «Використання ефективної системи збору статистичної інформації, в першу чергу, передбачає автоматизацію реєстрації та формування показників, необхідних для подальшої автоматизації технологічних процесів при обробці інформації в суді. Застосування такої системи забезпечить достовірність та надійність внесення даних в автоматизовану систему документообігу суду з подальшим використанням для формування статистичної звітності», - зауважив він.
Пан Слоніцький також підкреслив, що формування показників повинно здійснюватися автоматизованою системою документообігу під час реєстрації процесуальних документів або проведення дій у справі. «Дії користувачів щодо формування кожного з цих показників повинні враховуватися в автоматизованій системі за допомогою спеціального сервера, який буде зберігати інформацію, хто, коли і що вводив в систему. Застосування такого сервісу, на мою думку, значно підвищить відповідальність користувачів, що відповідають за наповнення переліку відомостей про судову справу», - зазначив доповідач.
«Для вивчення шляхів удосконалення судової статистики ми почали з оцінки того, наскільки статистична продукція ДСА України відповідає вимогам якості в цілому і потребам споживачів зокрема», - почала свою доповідь експерт проекту USAID Марина Огай. «Забезпечення якості продукції - один з основних напрямків сучасного етапу розвитку загальноєвропейської і багатьох національних статистичних систем. Сьогодні ми говоримо про необхідність забезпечення якості продукції, щоб більш повно задовольнити потреби споживачів усіх рівнів у достовірних своєчасних даних. Крім того, необхідність забезпечення якості обумовлена завданнями стандартизації та оптимізації процесу підготовки статистичних даних», - продовжила експерт.
Спеціаліст з моніторингу та оцінки проекту USAID «Справедливе правосуддя» Томас Вертелецький звернув увагу присутніх, що впровадження євростандартів ще не означає спрощення, а в деякій мірі навіть призводить до ускладнення. Наприклад, щорічний звіт судової системи Великобританії Judicial and Court Statistics складається на більш ніж 100 сторінках з додатками в 11 файлах.
Пані Огай у своєму виступі зупинилася на основних вимірах якості статистичних даних: релевантністю, надійності (точності) та достовірності, своєчасності, пунктуальності, доступності, ясності, порівнянності та узгодженості. Наприклад, релевантність - відповідність статистичних даних поточним та потенційним потребам споживачів. Надійність (точність) і достовірність - ступінь близькості розрахованих оцінок показників до дійсних (точним) значень. Доступність характеризує фізичні умови, за якими користувачі можуть отримати статистичні дані, а якість характеризує інформаційну середу даних.
Експерти проекту USAID «Справедливе правосуддя» відзначають, що, згідно інструкції Європейської комісії з питань ефективності правосуддя, з метою посилення ефективності та підвищення якості правосуддя необхідно сприяти якості, прозорості, підзвітності та доступності даних судової статистики як інструменту державної політики, а також полегшити порівняння даних щодо європейських країн шляхом забезпечення належної сумісності основних індикаторів, незважаючи на істотні відмінності між країнами. Дані щодо функціонування судової системи повинні бути зібрані і представлені за допомогою узгодженої методології.
Христина Пошелюжна «Юридична практика»
