Перед багатьма вкладниками банків постає питання, як повернути банківський вклад (депозит) у разі якщо за вимогою вкладника банк відмовляє в його видачі? та як вирішити дане питання. Це суттєва проблема для вкладників, особливо коли в банку запроваджена тимчасова адміністрація, або банк знаходиться в стадії ліквідації. Всі ці питання будуть висвітлені в даній статі.
Складна економічна ситуація в Україні зумовлює не тільки погіршення життя громадян, зменшення прибутку підприємців, скорочення робочих місць, зростання тарифів, а й погіршення банківського сектору. Під погіршенням банківського сектору розуміється віднесення банку до категорії неплатоспроможних шляхом введення в банку тимчасової адміністрації або прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Створення генів у лабораторних умовах, використання стовбурових клітин, клонування тварин - в XXI столітті це вже не наукова фантастика, а реальність. І генномодифіковані продукти в супермаркеті - це тільки квіточки. Дослідження та наукова робота в цьому напрямку вимагають колосальних інтелектуальних і матеріальних зусиль, а гравці в даних сферах, природно, хочуть захистити свою інтелектуальну власність. Один із способів захисту прав інтелектуальної власності - патентування, яке є своєрідною угодою винахідника (або власника майнових прав) з державою: в обмін на розкриття інформації держава дає певну монополію на використання даного винаходу. Задумайтеся, якщо ще в 1985 році в Європейському співтоваристві була подана заявка на отримання патенту на так звану онкомишу, або «гарвардську мишу» - тип лабораторної геномодифікованої миші, те що зараз патентують або як мінімум бажають запатентувати нові вершителі людських доль - генні інженери.
Позовна давність, на перший погляд, здається далеко не найскладнішим з інститутів цивільного права, тому навіть дивно, скільки спірних і неоднозначних моментів виникає у практиці її застосування господарськими судами.
Державно-приватне партнерство (ДПП) - досить новий механізм взаємодії держави з приватними фізичними та юридичними особами. Він з'явився в середині 80-х років минулого століття у зв'язку з неможливістю фінансування великих інфраструктурних проектів з державного бюджету, що змушувало залучати до участі в таких проектах приватні компанії.
З 90-х років XX століття Інтернет поступово ставав основним каналом пересилання інформації та дистрибуції об'єктів авторського права. Реагуючи на розвиток інформаційних технологій і бажаючи дотримати баланс між правами авторів та інтересами суспільства, Дипломатична конференція Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у Женеві 20 грудня 1996 прийняла Договір ВОІВ з авторського права (Договір з авторського права).
