Не секрет, що діяльність деяких страхових компаній зводиться не тільки до захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні страхового випадку, а й до мінімізації своїх витрат на здійснення страхових виплат. Страхування - це в першу чергу бізнес, тому його гравці використовують різні хитрощі для отримання найбільшої вигоди. Як результат не завжди клієнт страхової компанії може розраховувати на отримання страхового відшкодування навіть у випадку дотримання всіх умов договору. Про те, як не попастися «на вудку» страхової компанії, піде мова далі.
Деякі адвокати не погоджуються з тим, що страховики використовують якісь хитрощі з метою відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки всі умови страхування вказані в самому договорі і в правилах страхування, які доступні для вивчення страхувальнику. «Інша справа, що страхувальник не завжди звертає увагу на всі умови договору, деякі терміни. Іноді страховик не роз’яснює їх страхувальнику. Згодом це все може призвести до відмови у виплаті страхового відшкодування і, відповідно, до виникнення спору», - каже адвокат Дмитро Сакалюк.
Як відомо, сьогодні на Україні існують дві форми страхування: добровільне та обов’язкове страхування. Говорячи про їх відмінності, адвокат, партнер АК «Маршаллер і Партнери» Тетяна Тимченко звертає увагу на те, що при обов’язковому страхуванні відносини між страховиком і страхувальником виникають за законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів. Законодавством також встановлюються форми типового договору страхування, порядок проведення обов’язкового страхування. При добровільному страхуванні передбачено, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін, що дає більше можливостей для страхувальника при виборі вигідних умов страхування та виборі страховика.
За її словами, при обов’язковому страхуванні практично відсутня площину для маневрів у страховій компанії, там майже все врегульовано і зарегульовано. А от при добровільному страхуванні можливостей безліч.
«Одна з найпоширеніших підстав для відмови у виплаті страхової суми при настанні страхового випадку - це «ненадання необхідних документів, передбачених умовами договору». Причому договором можуть бути передбачені оригінали певних документів, які ніяк не можуть перебувати у застрахованої особи, не тільки у вигляді оригіналів, але і копій (наприклад, застраховану квартиру пограбували, а вимагають оригінал звернення до органів міліції, процесуальні документи; або, приміром, лікарняні листи і т.д.)», - коментує пані Тимченко.
Тетяна Тимченко нагадує, що кожен вид страхування здійснюється на підставі правил страхування, які обов’язково реєструються в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і вже під правила певного виду розробляється той договір, який підписує страхувальник. Стаття 20 Закону України «Про страхування» відносить до обов’язків страховика ознайомлення страхувальника з умовами та правилами страхування.
«Так от, правила страхування є первинними по відношенню до договору, тобто договір не може розширювати вимоги, зазначені в правилах, а лише уточнює їх. Якщо страховик відмовляється або затягує з виплатою страховки, перш за все необхідно формалізувати свої взаємини зі страховою компанією - надсилати заяви про настання страхового випадку, всі документи відправляти в страхову поштою листом з описом вкладення, щоб надалі на руках залишилися докази, які знадобляться при зверненні до суду. Потрібно витребувати у страховика правила страхування, на підставі яких був розроблений договір», - радить пані Тимченко.
За її словами, страховики, як правило, бояться скарг та звернень застрахованих осіб у Нацкомфінпослуг, органу, до повноважень якого входить контроль діяльності страховика. Кожну скаргу уповноважений орган зобов’язаний перевірити, а якщо така скарга мотивована і підтверджується, до страховика будуть застосовані заходи впливу аж до анулювання ліцензії, що призведе до неможливості здійснювати страховиком своєї статутної діяльності. Якщо звернення в Нацкомфінпослуг не дасть очікуваного результату, єдиним виходом з такої ситуації залишається звернення до суду за захистом своїх прав.
Мабуть, найпопулярнішими об’єктами страхування в даний час є транспортні засоби. Кількість аварій на дорогах свідчить про те, що роботи у страхової тільки додається, відповідно, збільшується і площина для маневрів. Адвокат, партнер ЮБ «ЮРОТАТ» Ольга Бігун виділяє два види страхування транспортних засобів: обов’язкове (підтверджуючий документ - поліс ОСАЦВ: збитки при настанні страхового випадку виплачується потерпілому в результаті ДТП) та добровільне (підтверджуючий документ - договір про добровільного страхування КАСКО: відшкодування при настанні страхового випадку виплачується страхувальникові).
Пані Бігун акцентує увагу на тому, що страхування ОСАЦВ традиційно вважається найбільш збитковою видом страхування, через що страхові компанії всіляко намагаються відмовити у виплаті страхового відшкодування або, принаймні, зменшити цю суму. Найпоширеніші прийоми страхових компаній - відтягування виплати і вимога додаткових документів. «Щоб цього уникнути, всі документи, які подаються в страхову компанію, слід подавати у двох примірниках, на одному з яких ставиться відмітка з датою і вхідним номером, інакше може виявитися, що справа «випадково загубилося». Також співробітник страхової може агітувати клієнта ремонтувати автомобіль на рекомендованому СТО (з перерахуванням виплати на рахунок СТО) або, якщо клієнт хоче отримати гроші на картку / готівкою, відняти із суми 20%, оскільки клієнт як фізична особа не є платником ПДВ. І те й інше незаконно», - підкреслює коментатор.
У свою чергу керуючий партнер ЮК «Юридичні традиції» Агія Ахундова зазначає, що отримання значно меншої суми страхового відшкодування не завжди є наслідком вивертів страхових компаній. «Наприклад, розхожа думка, що поліс ОСАЦВ дає можливість перекласти всю відповідальність за завдану водієм шкоди третій особі на плечі страхової компанії, є в корені неправильним. Правила страхування цивільної відповідальності перед третіми особами обмежені, відповідно до законодавства, як загальною сумою відповідальності страхової компанії, так і обов’язком страхової компанії розрахувати суму відшкодування з урахуванням норми зносу автомобіля, що фактично призводить до того, що постраждалому ніколи не виплачується повна сума, необхідна для відновлення автомобіля, і всі неоплачені збитки зобов’язаний нести винуватець ДТП», - говорить вона.
Що стосується добровільного страхування КАСКО, Ольга Бігун рекомендує до підписання договору уважно з ним ознайомитися, підключивши до цього компетентного юриста, для того щоб максимально захистити себе від можливих неприємностей у майбутньому (наприклад, висока франшиза або облік зносу автомобіля може знизити суму належної виплати до 30 %). «Крім того, слід пам’ятати, що банк (при покупці автомобіля в кредит) не може обмежити клієнта у виборі страхової компанії, запропонувавши лише компанії зі списку «акредитованих» в даному банку, вибір завжди залишається за клієнтом. Також не зайвим буде ознайомитися з рейтингом і відгуками про страхові компанії в Інтернеті», - пропонує юрист. Пані Бігун каже , що заздалегідь ніколи не можна передбачити всі ризики при страхуванні, але при уважному підході можна уникнути багатьох неприємних сюрпризів у майбутньому.
Продовжуючи тему договору КАСКО, Дмитро Сакалюк говорить, що однією з найбільш поширених причин відмови у виплаті страхового відшкодування та на яку не завжди звертає увагу клієнт, є обмеження по зберіганню застрахованого майна. «Якщо говорити про договір КАСКО, то часто є обмеження по нічному зберіганню автомобіля. Дія деяких договорів не поширюється на пошкодження або викрадення автомобіля, якщо він перебував у нічний час на неохоронюваної стоянці. Це тягне за собою відмову у виплаті страхового відшкодування. Крім того, у багатьох договорах КАСКО є сезонні обмеження щодо використання автопокришок. Наприклад, використання зимових автопокришок в літній період і навпаки. Виверт тут в тому, що страховик робить прив’язку чи не до температури повітря, а саме до конкретних дат, коли потрібно поміняти автопокришки, щоб покриття договору діяло при настанні випадку», - звертає увагу пан Сакалюк.
Ще одна поширена причина відмови у виплаті - надання страхувальником, на думку страховика, неправдивих відомостей про настання страхової події. «Так, якщо страховик підозрює, що події насправді не було або було, але в іншому місці і в інший час, то замовляється висновок експерта - автотехніка. Якщо експерт підтвердить, що страхувальник надав невірну інформацію, страховик відмовить у виплаті. Це часто призводить до судових спорів, в процесі яких додатково призначається судова автотехнічна експертиза. Причиною відмови може бути і ремонт автомобіля на СТО, не узгодженою зі страховою компанією. Крім того, клієнту потрібно звертати увагу і на такі умови договору страхування, як перелік водіїв, на яких поширюється дія договору, право страхової компанії застосовувати знос на запасні частини, на розмір франшизи», - коментує Дмитро Сакалюк.
За словами пані Ахундової, наявність не заявлених раніше для відшкодування дрібних пошкоджень транспортного засобу (відколи, подряпини тощо) також використовується страховими компаніями для відмови у виплаті відшкодування по заміні такої деталі в майбутньому.
«Крім того, не замислюючись над умовами договору страхування для туристів і враховуючи мінімальну вартість таких полісів, страхувальники часто вважають, що така страховка покриває всі випадки необхідної медичної допомоги. Проте насправді більшість договорів страхування туристів не відшкодовують витрати на медичну допомогу, якщо страховий випадок став наслідком активного відпочинку (катання на лижах, квадроциклах тощо)», - звертає увагу Агія Ахундова.
В кінці відзначимо: щоб звести всі можливі ризики до мінімуму, при підписанні договору страхування клієнту необхідно уважно перечитувати всі умови договору, звертати увагу на права та обов’язки сторін, виключення із страхових подій, порядок виплати страхового відшкодування і обов’язково на текст, надрукований дрібним шрифтом.
Христина Пошелюжна «Юридична практика»
