Основи і порядок подання заяви з грошовими вимогами (Заява) в процедурі банкрутства, як і процедура її подальшого розгляду, встановлюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закон) і Господарським процесуальним кодексом (ГПК) України.
Для отримання статусу кредитора у рамках справи про банкрутство потрібна наявність законних і обгрунтованих вимог до боржника, підтверджених належними документами. Слід зазначити, що Закон ділить кредиторів на конкурсних (кредитори, вимоги яких виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і вимоги яких не забезпечені заставним майном) і поточних (кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство). При цьому порядок подання Заяви встановлюється тільки для конкурсних кредиторів, оскільки вимоги поточних кредиторів не підлягають визнанню судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.
Встановлені Законом вимоги до форми Заяви конкурсного кредитора обмежуються тільки тим, що така заява має бути письмовою, містити вимоги до боржника і до неї мають бути додані документи, що підтверджують ці вимоги. В той же час статтею 7 Закону встановлюються вимоги до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство, яких доцільно дотримуватися і при оформленні Заяви в частині, що не стосується питань, пов'язаних з наявністю підстав для порушення справи про банкрутство (наприклад, доказу того, що сума підтверджених вимог в триста разів перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати).
Зокрема, в Заяві має бути вказана наступна інформація:
- розмір вимог кредитора до боржника з вказівкою розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягають оплаті;
- обставини, що підтверджують наявність у боржника перед кредитором зобов'язання, по якому виникло право вимоги, а також термін його виконання;
- докази обгрунтованості вимог кредитора.
Крім того, щоб уникнути отримання відмови у визнанні вимог кредитора в Заяву слід включити і детальне обгрунтування таких вимог з наданням усіх необхідних розрахунків. Заява повинна включати усі грошові вимоги, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство. При цьому на суму простроченої заборгованості за наявності підстав можна нарахувати штрафні санкції, проте необхідно враховувати, що такі санкції нараховуються до дня відкриття провадження справи про банкрутство. Особливу увагу слід надати документам, що підтверджують наявність у боржника заборгованості, оскільки саме на їх основі встановлюватиметься обгрунтованість вимог кредитора, що є основою для визнання відмови в їх визнанні, а також встановлюватиметься розмір такої заборгованості.
Загальний порядок подання Заяви передбачений частиною 1 статті 14 Закону, при цьому в певних випадках Законом встановлюється особливий порядок подання заяви з вимогами до боржника залежно від "особливостей" такого боржника (наприклад, боржник, який ліквідовується власником).
В рамках загальної процедури банкрутства кредитор подає Заяву до відповідного господарського суду впродовж тридцяти днів з моменту публікації в офіційному друкованому виданні оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (далі - Оголошення). Зазначений термін має бути дотриманий неухильно, оскільки відповідно до Закону цей термін являється таким, що відновленню не підлягає.
У зв'язку з цим вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення терміну, встановленого для їх подання, або незаявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд вказує в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Офіційними друкованими виданнями, відповідно до Закону, являються "Голос України" і "Урядовый кур'єр". Також, згідно з нормами Закону, подібні заяви можуть подати і кредитори за вимогами відносно виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами відносно відшкодування збитку, нанесеного життю і здоров'ю людей. Копії документів, що додаються до Заяви, мають бути завірені належним чином: на кожній копії робиться напис "Відповідає оригіналу", ставиться підпис особи, що засвідчила копію, вказується його посада, прізвище, ініціали, а також додається документ, що підтверджує відповідні повноваження, і в необхідних випадках печатка.
Крім того, до подання Заяви кредиторові необхідно сплатити держмито у розмірі п'яти не оподатковуваних мінімумів доходів громадян (за станом на сьогодні - 85 гривен, 17 х 5) і сплатити за внесення інформації відносно кредитора і його грошових вимог в Єдину базу даних про підприємства, відносно яких порушена справа про банкрутство (за станом на сьогодні - 40 гривен).
Копії Заяви і доданих до неї документів спрямовуються боржникові і розпорядникові майном боржника, адреси яких вказані в Оголошенні. При цьому слід звернути увагу на останні зміни в статтю 56 ГПК України, відповідно до яких копії позовної заяви і залучених до неї документів спрямовуються сторонам цінним листом з описом вкладення. Враховуючи той факт, що подання Заяви до суду є процесуальною дією, доцільно виконати цю вимогу, незважаючи на відсутність відповідного прямого припису в Законі.
Оригінали платіжних доручень, що підтверджують здійснення вказаних вище платежів, а також оригінали поштового чеку і опису вкладення додаються до заяви. Також до заяви необхідно прикласти оригінал або копію документу, що підтверджує повноваження особи, що підписала Заяву.
Після цього Заява подається до суду безпосередньо через канцелярію або відправляється поштою. У другому випадку щоб уникнути настання наслідків непередбачених ситуацій (наприклад, втрата листа з відправленою Заявою), які можуть мати місце під час поштового обороту, такий лист доцільно також відправити з описом вкладення.
Відповідно до Закону, Заява розглядається боржником разом з розпорядником майна, і за результатами його розгляду вимоги кредитора визнаються повністю або частково або не визнаються з обгрунтуваннями причин, по яких такі вимоги були відхилені. Про результати розгляду Заяви розпорядник майна письмово повідомляє заявника (кредитора) і господарський суд. У разі невизнання вимоги кредитора таке рішення боржника може бути оскаржене в господарському суді, в проваджені якого знаходиться справа.
Законом також визначений порядок розгляду заяв кредиторів по виплаті заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами відносно відшкодування шкоди, нанесеної життю і здоров'ю громадян, відносно яких є заперечення боржника. Такі заяви, незалежно від суб'єктного складу, розглядаються відповідно до підсудності, встановленої Законом, тобто в господарському суді, який розглядає справу про банкрутство.
Якщо за результатами розгляду Заяви боржник приймає рішення про визнання або часткове визнання вимог кредитора, визнані вимоги включаються розпорядником майна в реєстр вимог кредиторів. Слід зазначити, що вимоги кредиторів по виплаті заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами відносно відшкодування шкоди, нанесеної життю і здоров'ю громадян, включаються в реєстр вимог кредиторів окремо.
Як вже було згадано вище, Закон в певних випадках встановлює особливий порядок подання заяви з вимогами до боржника залежно від "особливостей" такого боржника. Зокрема, такий особливий порядок встановлюється в наступних випадках:
- банкрутство підприємства боржника, яке ліквідується власником;
- банкрутство відсутнього боржника;
- проведення санації боржника його керівником (санацією відповідно до Закону є оздоровлення фінансово-господарського стану боржника, а також задоволення в повному об'ємі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу і (чи) зміни організаційно-правової і виробничої структури боржника).
При банкрутстві боржника, який ліквідовується власником, кредитори мають право заявляти свої претензії до такого боржника шляхом подання відповідних заяв з грошовими вимогами в місячний термін з дня публікації оголошення про визнання такого боржника банкрутом.
У разі банкрутства відсутнього боржника суд в двотижневий термін з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство такого боржника виносить постанову про визнання такого боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора. У зв'язку з вказаними особливостями процедури банкрутства такого боржника про банкрутство боржника кредиторів письмово повідомляє ліквідатор. Термін на подання Заяви в даному випадку відлічується з дня отримання такого письмового повідомлення і складає один місяць.
Якщо ж справа про банкрутство порушена з метою проведення керівником боржника процедури санації, то в тридцятиденний термін після винесення судом визначення про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації керівник боржника публікує відповідне оголошення в офіційних друкованих виданнях. В даному випадку кредитори в місячний термін з дня публікації такого оголошення подають до господарського суду письмові Заяви з вимогами до боржника, документи, що підтверджують такі вимоги, і (чи) заперечення кредиторів проти проведення процедури санації керівником боржника.
СТОЯНОВ Артем - старший партнер LCF Law Group, м. Київ
