Останнім часом популярними методами вирішення спорів є їх розгляд в міжнародному арбітражі і звернення до Європейського суду з прав людини (Євросуд). Обидва методи вирішення спорів можуть використовуватися для захисту прав і інтересів фізичних і юридичних осіб в комерційних питаннях. Проте сторонам слід враховувати відмінності в природі, юрисдикції і загальному порядку проведення процесу в цих органах.
Розгляд спорів в міжнародних комерційних арбітражних судах (МКАС), зокрема, в МКАС при Торгово-промисловій палаті України створює аналог і альтернативу господарському провадженню в українських судах. Сторони, у випадку якщо одна з них є іноземною компанією або ж компанією з іноземними інвестиціями, можуть передати цей спір на розгляд в комерційний арбітраж.
При цьому існує ряд переваг комерційного арбітражу перед державною судовою системою - процес менш бюрократичний; ширші можливості по використанню доказів; можливість прискореного проведення процесу за бажанням сторін; відсутність ряду інстанцій по оскарженню рішень; конфіденційність процесу і ряд інших переваг.
На розгляд МКАС може бути переданий практично будь-який комерційний спір за винятком деяких особливо публічно важливих категорій. Вони виключені законодавством України з переліку таких, які можуть бути передані на розгляд МКАС. Зокрема, до них відносяться спори з державними органами при виконанні ними публічно-правових функцій, спори, що стосуються прав реєстрації на нерухомість, і деякі інші.
Говорячи про Європейський суд з прав людини, в першу чергу слід звернути увагу на те, що юрисдикція цього суду по перегляду рішень українських судів виникає лише у разі порушення прав людини з боку держави. При цьому в Європейському суді з прав людини також можуть звертатися і юридичні особи. Подібні спори повинні яким-небудь чином торкатися взаємовідносин юридичних осіб і держави (в особі як самої держави, так і його органів, або ж державних підприємств).
Для того, щоб "прив'язати" юрисдикцію Європейського суду з прав людини до конкретного спору, необхідно обґрунтувати порушення конкретного права, передбаченого Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Такими правами є право на свободу, на ведення підприємницької діяльності, на власність, на справедливий суд і інші. Відповідно, можливості по використанню Європейського суду для вирішення комерційних суперечок обмежені.
Найчастіше Європейський суд з прав людини розглядається як альтернатива іншого виду арбітражу - інвестиційного, коли інвестор має право позиватися до держави в спеціалізованому арбітражі, де він має приблизно рівні шанси з державою. Мінусом звернення в Європейський суд є терміни ухвалення рішень. Незважаючи на недавню реформу структури і процедури розгляду справ в цьому суді, завдяки якій розгляд справ повинен був прискоритися, в Євросуді досі знаходиться багато справ, особливо від заявників з України.
Тому отримання рішення в Європейському суді займає як мінімум в два рази більше часу, ніж в комерційному арбітражі.
МЛІНОВ Євгеній - радник МЮК Astapov Lawyers, м. Київ
