На честь десятиліття адміністративної юстиції в Україні, 29-30 листопада в Києві була проведена науково-практична конференція, на якій були присутні науковці, судді та представники багатьох міжнародних організацій. Даний захід було організовано Вищим адміністративним судом України (ВАСУ) спільно з проектом Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «справедливо правосуддя», німецьким фондом міжнародного правового співробітництва та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Сучасне життя змінюється щодня, і дедалі частіше суспільство користується новомодними звичаями. Та як би не змінювалися традиції, є речі, які досі залишаються і, мабуть, будуть ще довго залишатися незмінними. Зокрема, йдеться про бажання людей з'єднувати свої долі та створювати сім'ю. Та останнім часом значно почастішали випадки, коли молоді люди фактично живуть у шлюбі, але з різних причин не бажають офіційно реєструвати свої відносини. Не відстає від сучасності й законодавець, у зв'язку з чим у новому Сімейному кодексі України вже офіційно було визнано таке поняття, як цивільний шлюб.
На сьогодні існують різні погляди на питання посвідчення довіреностей на представництво інтересівучасника господарського товариства (зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю) на загальних зборах учасників та на підписання протоколу і статуту товариства. Багато вчених і практиків вважають, що такі довіреності не можуть бути надані та посвідчені, оскільки згідно зі ст. 100 Цивільного кодексу України право участі в товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Ст. 272 ЦКУ містить положення про те, що фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійснюють батьки (усиновителі), опікуни, піклувальники.
Тепер навіть якщо страхова компанія вже здійснила виплату компенсації моральної шкоди членам сім'ї загиблого в ДТП за договором ОСЦПВВНТЗ, суди також будуть зобов'язані виносити рішення на користь членів сім'ї загиблого в ДТП і стягувати суму морального збитку з винуватця ДТП. Такий висновок можна зробити, детально ознайомившись з рішенням Верховного суду України (ВСУ) N 6-114 цс 12 від 17 жовтня 2012 року.
Виходячи з положень частини 3 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким встановлено місячний термін для надання кредиторами своїх заяв з вимогами до боржника, в ліквідаційній процедурі боржника, орган державної податкової служби не позбавлений і має право здійснити податкову перевірку і в разі встановлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви з кредиторськими вимогами. Також ДПІ, у разі незгоди з відмовою ліквідатора боржника надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії в установленому законом порядку (в порядку адміністративного судочинства або в межах справи про банкрутство).
Якщо протягом 1095 днів (що дорівнює трьом рокам) після останнього дня подання податкової декларації, у якій платник податків самостійно визначив розмір податкового зобов'язання, органом податкової служби не прийнято рішення про донарахування податкового зобов'язання, платник податків вважається звільненим від такого податкового зобов'язання. Відповідна норма чітко прописана у підпункті 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон). Аналогічні умови визначення податкового зобов'язання податковим органом перенесені і в Податковий кодекс (ПК) України (статті 54, 102 ПК України). Однак, щоб застосувати їх на практиці, знадобилося кілька років судових тяжб.
